Анотація

Кафедра гуманітарних дисциплін випускає інноваційні для України спеціалізації.

  • Мистецтвознавець-аналітик моди ( який вільно володіє знаннями мистецтва світу, оперує необхідною термінологією і на базі засвоєних знань може вільно аналізувати розвиток моди у будь-якому культурному центрі);
  • Мистецтвознавець-критик ( знавець творів мистецтва живопису, графіки, скульптури, архітектури та дизайну, який вільно формує свої висновки в усній та письмовій формі, може проводити лекційні або екскурсійні години, займається музейною та галерейною справою);
  • Мистецтвознавець-кіно-театрознавець ( який володіє історією театру та кіно, аналізує усі події кіно-театральної сфери, має можливість редакційної та репортажної діяльності у засобах масової інформації).
  • Основні дисципліни, на яких базуються отримані спеціальності

    Засвоєнню необхідного матеріалу для вищевказаних спеціалізацій мистецтвознавчого спрямування студентам допомагають унікальні курси, що викладаються за авторськими програмами:

  • основи практичної журналістики;
  • історія фотографії;
  • творча діяльність на основі друкованих ЗМІ (засобів масової інформації);
  • історія шедеврів світового образотворчого мистецтва;
  • новації сучасної архітектури;
  • історія театрально-музичного мистецтва;
  • арт-критика;
  • практична риторика (ораторська майстерність);
  • психологія та філософія мистецтва.
  • Що повинен знати та що повинен вміти студент для вступу МКХМД

    На рівні неповної базової середньої освіти абітурієнт повинен знати:

  • історію України;
  • Всесвітню Історію;
  • історію художньої культури;
  • українську мову та література;
  • орієнтуватись в основних поняттях образотворчого мистецтва та архітектури.
  • Освіта у нас ступенева, по закінченню спеціалізації: «Мистецтвознавця» - на рівні

    Молодшого спеціаліста, ви отримуєте кваліфікацію «Фахівець з етнічної культури»

    Бакалавра – мистецтвознавець-критик.

    Основна конкурсна діяльність, практика та стажування під час навчання

    Для розширення можливостей подальшого застосування одержаних знань, студенти-мистецтвознавці:

  • випускають новаційний журнал зі статтями про діяльність інституту, їх особисті творчі здобутки, культурні події у світі, оформлюючи всю інформацію своєю фотофіксацією;
  • відвідують музейно-екскурсійну практику по музеях та пам’ятках мистецтва України (поїздки Вінницькою, Тернопільською, Чернігівською, Львівською областями);
  • беруть участь в археологічних розкопках на Старокиївській горі Десятинної церкви ; на території давніх візантійських поселень о.Лесбос, Греція; на території трипільської цивілізації;
  • засвоюють етапи реставраційної діяльності мозаїчних та металевих пам’яток в музеї античного мистецтва м. Мітіліні, Греція; фрескового та олійного живопису при Національній Академії Мистецтв України;
  • співпрацюють із головним центром Сучасного мистецтва в Україні – Мистецьким Арсеналом, беруть участь у всіх його виставках, лекторіях та виїздних заходах.
  • Місця можливих працевлаштувань

    Уже під час навчання студенти мають можливість працювати за фахом. Так серед студентів заочного відділення інституту є ті мистецтвознавці, яких вже прийнято:

  • до штату співробітників Музею російського мистецтва в якості лектора-екскурсовода;
  • до Палацу «України» організатором масових заходів;
  • арт-директором художньої галереї;
  • викладачем художнього коледжу;
  • відповідальним редактором розділу культурологічного журналу.
  • Галерея

    Виїздні практичні заняття.























    Археологічні роскопки в Греції.













































































    Саймон Шейх – мистецтвознавець, критик і куратор, професор Художньої академії у Швеції.


    «По той бік горизонту». Саймон Шейх – мистецтвознавець, критик і куратор, професор Художньої академії у Швеції. У своїй лекції Саймон Шейх зосередився на префіксі "пост-" у словах "постмодерний", "посткомуністичний", "постфеміністичний" та "постпублічний" і ставить питання, що буде далі – після краху, після комунізму, після мистецтва.
    Лекція «Що є і чого не повинно бути? Мистецтво після кінця світу»- це старт серії обговорень ролі мистецтва в сучасному світі. «Дискусійна платформа» цікава передусім тому, що проходить у форматі лекцій, дискусій, семінарів. Також буде видана книга, яка збере тексти всіх учасників проекту. Куратор Дискусійною платформи - московський художній критик і історик мистецтва Катерина Дьоготь. Це дуже цікаво не тільки для мистецтвознавців, але й для людей які захоплюються мистецтвом.

    Часові межі сучасного мистецтва досить невизначені. Так само був невизначеним і сам термін, яким називалася нова епоха. Сучасним мистецтвом називали ті твори, які з'явилися останнім часом. Але оскільки посилання на час вже не працюють, сучасним мистецтвом почали називати все те, чого мистецтво досі не знало. Саймон Шейх вказує на орієнтовні часові межі модерну, розквіт якого припадав на період з 1880-х до 1960-х років, хоча чітке розходження між мистецтвом модерну і сучасним мистецтвом простежити було важко, поки визначення «сучасне мистецтво», тобто «модерне мистецтво, яке створюється нашими сучасниками», не вичерпало себе. Так з'являється термін «постмодерн». Постмодерне мистецтво є «Постісторичне», адже все, що могло б бути створене, вже існує. Те ж спіткало й сучасну літературу, якої залишається грати в інтертекстуальність, адже все, що могло бути написано, теж уже існує», - говорить Саймон Шейх. Він називає таку ситуацію існування мистецтва після «кінця світу» життям після смерті, тобто переходом в інший субстанційний стан.

    Видатні випускники останніх років